Понад двадцять років присвятила бібліотечній справі Наталія Миколаївна СОБОЛЕВСЬКА, яка нині завідує Дружбівською публічно-шкільною бібліотекою. Най­більш активні її читачі - учні місцевої школи. Тож по­всякчас намагається допомогти дітям у доборі літератури згідно з програмою навчання, знайомить їх із книжко­вими новинками, пропагує краєзнавчі видання і пуб­лікації. А ще - бере активну участь у громадському житті села, причетна до організації масових культурно-освіт­ніх заходів.

    У Дружбівській публічно-шкільній бібліотеці проведено заходи із вшанування пам'яті великої поетеси Лесі Українки (народилася 25 лютого 1871 року). Ім'я Лесі Українки овіяне всенародною любов'ю. Велика поетеса і жінка трагічної долі, вона стала високоосвіченою людиною завдяки своїй незвичайній силі волі, перемагаючи біль, вчилася, писала безсмертні твори...

    З учнями 1-2 класів бібліотечні працівники провели гру-подорож за маршрутами поезій Лесі Українки "Стояла я і слухала весну", з учнями З класу спільно з вчителькою Н.В.Побережник - усний журнал "Довгими щирими сими словами до людей промовлятиму я...".

    Третьокласники підготували різноманітні композиції віночків із квітів пам'яті для Лесі Українки, яка щиро любила Україну. А старшокласники підготували літературний вечір "Як умру, на світі запалає вогонь моїх пісень, запалений вночі - горітиме удень". Звучали розповіді про життєвий і творчий шлях великої поетеси, а також про родину Косачів. Оформлено книжково-ілюстративну виставку на тему "Не згасне світло поетичної зорі".

    У клубі с.Дружби відбулись урочистості "Берегиня роду". У своєму виступі сільський голова В.М.Орловський привітав прекрасну половину людства з нагоди 8 Березня - свята весни, любові та краси.

    Багато теплих слів було мовлено про жінку-матір, яка дарує нам життя, жінку-берегиню, яка підтримує тепло сімейного вогнища, жінку-трудівницю, яка своєю невтомною працею примножує здобутки України.

    Прозвучали задушевні пісні про Україну, чарівну жінку-дружину, маму, кохану дівчину.   

    Завідуюча бібліотекою Клюй М.Ю. оформила книжкову виставку літератури.

   Шкільні бібліотеки, як правило, не завжди можуть задовольнити читацькі інте­реси учнів. Тоді допомага­ють сільські бібліотечні фі­ліали. Така взаємодопомога існує, наприклад, у Дружбі. Завідуюча бібліотекою - філіалом Марія Юхимівна Клюй підтримує тісні контакти з учительським колективом. Взаємодія дає хороші ре­зультати. Добре знаючи по­треби школи, Марія Юхимів­на допомагає організовува­ти навчальний процес, скла­дає списки необхідної літе­ратури, пропагує бібліотечно-бібліографічні знання се­ред учителів і учнів. У сільській бібліотеці по­стійно діє виставка науко­во-популярних видань «За сторінками твого підручни­ка» із розділами: «Історія — наука цікава», «Природа — енциклопедія чудес», «Чудо­вий світ фізики», «У світі цікавої математики». Спільно зі школою прове­дено урок історичної пам'я­ті «Герої Афганістану», урок миру «Пам'ять оберігай, солдате», літературно-музичну композицію «Цих днів не змовкне слава», літера­турний ранок «Піонери - герої».

     З учнями 6—8 класів про­ведено експрес - вікторини «Про Ровенщину» і «Чи зна­єш ти своє село?» - Особливо велику допомогу подає Марія Юхимівна шкі­льній бібліотеці у прищеп­ленні молоді бажання досконало володіти рідною мо­вою. Традиційним стало свя­то української мови, до участі в якому залучаються учні, активні читачі бібліо­теки. Свято проходить у ви­гляді вечорниць. Основні їх дійові особи — літературні персонажі.

    У формуванні пізнаваль­них інтересів читачів, вироб­ленні творчої активності старшокласників, навичок самостійної роботи з кни­гою, як показує практика роботи Дружбівської бібліо­теки, одне з головних місць посідає діяльність клубу за інтересами, де створюється атмосфера вільного обміну думками про прочитане, сти­мулюється увага читачів до поглиблення знань.

    Добре зарекомендував се­бе клуб за інтересами «На­тураліст», який діє при біб­ліотеці і об'єднує любителів природи, Бібліотека допома­гає забезпечити їх необхід­ною літературою, організо­вує масові заходи, викорис­товуючи діяльність клубу для удосконалення знань про природу. На заняттях проводилися бесіди «Люди­на, і природа», тематичний вечір «Птахи на крилах вес­ну принесли», вікторина «Що ти знаєш про рослини?», тур­нір природолюбів «Що? Де? Коли?», вечір запитань і від­повідей «Загадкова біогра­фія Землі», бібліографічний огляд «Письменники-натуралісти — дітям», прем'єра книги І. Давидова «Знай, люби, бережи». Книга повинна бути на­дійним супутником у житті кожної людини. А любов до читання слід виховувати з раннього дитинства. Дуже добре, якщо книгу пропагу­ють, об'єднуючи зусилля, і шкільні, і сільські бібліоте­ки. І якщо до справи став­ляться з усією відповідаль­ністю, так як, скажімо, Ма­рія Юхимівна Клюй, то будь-яка книга обов'язково зна­йде свого читача. А значить, побільшає людей розумних, не байдужих до друковано­го слова.

   На тракторній бригаді у ці зимові дні щодня працює близько 30 механізаторів. Готуючи гідну зустріч 60 – річному ювілею утворення СРСР , вони достроково справилися з ремонтом сівалок, культиваторів та іншого причіпного інвентаря.

   А допомогти ремонтникам правильно використовувати свій робочий час, застосовуючи передові методи праці, повинна насамперед література, яка широко представлена у книжковому куточку тракторної бригади. Щоб книги завжди були актуальними. Механізатори самі беруть участь у їх підборі. Так, до ремонтної пори нам допомогли обладнати куточок молоді трактористи, читачі сільської бібліотеки Микола Стрик, Василь Поляк, Юрій Ступак та ін.

На з н і м к у: група ве­теранів праці. / 14 листопада 1984 року, Прапор перемоги)

    У березні 1944 року після визволення Довгалівки від німецько-фашистських за­гарбників викликали Ганну Мазур, тоді ще зовсім мо­лоду дівчину, у сільраду: доручили їй бути приймаль­ницею молока. Відвезе вона його на сепаратор у Козин, а по дорозі назад пошту в село доставляє. Поки роз­несе листи фронтовиків, про­читає рідним, вже й стем­ніє. А ввечері спішить у хату-читальню, що тільки-но відкрилась. Незабаром ста­ла комсомолка завідувати нею. Привезла з Ровно пер­ші 60 книжок і того ж дня роздала сельчанам.

    У 1946 році хата-читальня була перетворена у біб­ліотеку, в якій уже налічу­валося 230 книжок. По ни­нішній день завідувала нею комуніст більш як з трид­цятирічним стажем Ганна Григорівна Мазур.

    А тепер вона разом з ін­шими ветеранами культур­но-освітньої ниви району стала однією з героїнь те­матичного вечора «По пра­ці — честь і шана», який відбувся нещодавно в ра­йонному Будинку культури.

    Ведучі вечора запрошу­ють на святково прикраше­ну сцену завідуючих бібліо­теками сіл Дружби — На­дію Микитівну Гладун, Дов­галівки — Ганну Григорів­ну Мазур, Башарівки — Ка­терину Корніївну Коваль­чук, завідуючу клубом се­ла Гаї-Лев'ятинські Варвару Іванівну Римарчук, голов­ного бухгалтера централізо­ваної бухгалтерії райвідді­лу культури Костянтина Во­лодимировича Колошииа і викладача Червоноармійської школи мистецтв Іва­на Григоровича Почтарука, які більш як чверть століт­тя віддали культурно-освіт­ній роботі.

    Початок їх трудової біо­графії припав на перші по­воєнні роки.

— Нелегкі то були часи,

— згадує В. І. Римарчук. — У Гаях Лев'ятинських зві­ріла банда оунівців: зака­товано першого комсомоль­ця Петра Боровця, вбили бандити і мого батька, який був організатором культо­світньої роботи. Приїхав якось у село ін­структор райкому комсо­молу, привіз кілька книжок.

— Роздай їх людям, щоб читали, —' попросив він Варвару. Здається, легшого завдан­ня і не придумаєш. А тоді виконати його було не так просто.

— Допомогли мені мо­лодший брат, який тоді вже був комсомольцем, і перша вчителька села. Отак утрьох ми і здійснювали всю вихов­ну роботу серед молоді, — продовжує розповідь В. І. Римарчук. — 1948 року вступила я в комсомол, а згодом

—в ряди КПРС. За­відувала спочатку бібліоте­кою, потім — клубом і весь час брала участь у худож­ній самодіяльності.

   З дитинства полюбила Надія Микитівна Гладун книги. Їй завжди здавало­ся, що в бібліотеці навіть тиша інша, ніж повсюди. І коли їй доручили працюва­ти в ній, з енергією взяла­ся за роботу.

   Не порівняєш ту бібліо­теку в селі Дружбі з ни­нішньою. Багатотисячний фонд, сотні читачів, актив­на масова робота серед на­селення по пропаганді рі­шень партії і уряду. Чи­мало років носить культо­світній заклад звання «Ус­танова відмінної роботи». Цього почесного звання удостоєна і бібліотека села Башарівки, де багато років працювала комуніст К. К. Ковальчук.

    Двадцятирічним- юнаком після закінчення Золото­ніського педучилища при­їхав на Ровенщину К. В. Колошин. Працював інспек­тором райвно, секретарем райвиконкому, бухгалтером райвно і райфінвідділу. А останніх 15 років він — го­ловний бухгалтер централі­зованої бухгалтерії райвід­ділу культури. За сумлінну працю нагороджений меда­лями.

   Є про що згадати і І. Г. Почтаруку. Навесні 1944 ро­ку після визволення району від німецько-фашистських загарбників вступив він до винищувального загону при Червоноармійському НКВС, брав участь у ліквідації банд українських буржуаз­них націоналістів.

    Після, закінчення Бродівського педучилища І. Г. Почтарук вчителював у школах області, а з 1967 року і до виходу на пен­сію викладав у Червоноармійській школі мистецтв.Розповіді ведучих про ве­теранів перепліталися з їх власними спогадами. Ветеранам культурно-освітньої ниви самодіяльні артисти подарували, пісні, піднесли на вишиваному рушнику коровай. Їм вру­чено грамоти і пам'ятні по­дарунки.

    Ведучі вечора запрошу­ють на сцену молодих культ­працівників, які після закін­чення Ровенського інституту культури і Дубнівського культурно-освітнього учи­лища перший рік трудяться в закладах культури райо­ну.

    Г. Г. Мазур зачитує на­каз ветеранів культурно-освітньої роботи молодим. Від імені поповнення виступила старший бібліограф цент­ралізованої бібліотечної системи Г. Я. Сербенюк. Во­на запевнила присутніх, що молоді культурно-освітні працівники пронесуть еста­фету, прийняту від стар­ших, через усе життя.

   Понад 25 рокіїз завідує сільською бібліотекою На­дія Микитівна Гладун. За цей час -багато дечого змі­нилося в роботі сільського закладу культури: крім книговидачі, на завідуючу покладено обов'язки прово­дити читацькі конференції, усні журнали, бібліографіч­ні огляди та перегляди лі­тератури для читачів різних вікових груп і категорій. Значно збільшилася кіль­кість літератури, нині книж­ковий фонд становить по­над 15 тисяч примірників. Він став більш різноманіт­ним за тематикою. Та най­головніші зміни сталися у самому читачеві. Зросли йо­го вимоги до книг. І не лише до тематики бібліо­течних фондів. Багато нау­кової, технічної літератури читають зараз не тільки спеціалісти сільською гос­подарства, вчителі, медики, але и механізатори, тварин­ники, рільники. Про те, що зріс потяг колгоспників, сільської ін­телігенції до книш, гово­рить і такий факт: тільки в минулому році бібліотекою видано 28500 книг. Збіль­шився порівняно з попере­дніми роками й процент ви­дачі суспільно-політичної, науково-природннчої, тех­нічної та сільськогосподар­ської літератури.

    Уклавши договір на зма­гання з завідуючою бібліо­текою села Михайлівкп В.. Мирончук, Надія Ми­китівна робить усе від неї залежне, щоб задовольниш потреби най вимогливіших читачів. Цьому сприяють виставки і стенди, альбоми в читальному залі і списки рекомендованої літератури для спеціалістів. А якщо та чи інша книга на даний час у бібліотеці відсутня, завідуюча запише замов­лення у спеціальний жур­нал ¡ в найкоротший час виконає просьбу відвідува­ча. Помітна робота проводи­ться у бібліотеці з питань патріотичного, морального і трудового виховання насе­лення. Вона пов'язана з господарськими завдання­ми села, колгоспу «Кому­нар».

    Наприклад, у селі Ново-українському двічі на тиж­день відкриває двері філі­ал нашої бібліотеки, у селі Малі Гайки е пункт видай книги, в будинках тварин­ника і механізатора книж­кові куточки. Як результат, працівники колгоспу, усі жителі мають змогу кори­стуватися літературою, яка є в бібліотеці. Торік вида­ча галузевої літератури зросла до 12500 примірни­ків, кількість читачів збіль­шилася у півтора раза. Зо­крема, в селі Малі Гайки зараз нараховується близь­ко 40 читачів різного віку. У багатьох сім'ях любов до літератури передається ніби у спадок. Так, хорошими читачами стали члени сім'ї Д. О. Гюйка. Його дружи­на і усі п'ятеро дітей — активні учасники тематичних вечорів, конференцій, диспутів, Дехто з дітей уже виїхав з села на навчання, і але не пориває зв'язків з сільською бібліотекою.

   Пропаганді сільськогос­подарських знань серед колгоспників служать і дні бібліографії, інформації, дні спеціаліста, які проходять безпосередньо на робочих місцях трудівників. До під­готовки і проведення захо­дів залучаємо активних читачів з числа рядових пра­цівників ферм, тракторної і рільничої бригад, а також тих, хто ще не став постій­ним відвідувачем бібліоте­ки. Не розширює ряди щи­рих шанувальників друко­ваного слова.

 

     «Конституція СРСР — Основний Закон нашого життя» — так називав­ся тематичний вечір, який ми прове­ли в бібліотеці після опублікування доповіді Генерального секретаря ЦК КПРС товариша Л. І. Брежнєва на травневому (1977 р.) Пленумі ЦК партії та проекту Основного Закону СРСР. Старожил нашого села М. Р. Гаврилюк розповів учасникам вечора про ті разючі зміни, які відбулися тут за роки Радянської влади. На ве­чорі виступили також директор шко ли М. П. Пасічник, депутат сільської Ради Н. П. Федорук.

     Для кращого ознайомлення читачів з проектом нової Конституції у нас відбулися читки-бесіди «Що таке за­кон», «Закони в минулому і сьогод­ні», «СРСР — країна народовладдя», «Конституційні права та обов'язки ра­дянських громадян», «Основний За­кон нашого життя»; підготували ус­ний журнал.

    Популярністю у відвідувачів біб­ліотеки користуються рекомендацій­ні списки літератури «Твій обов'язок, твоє право», «Закон про мене і мені про закон»; папки газетних вирізок «Наш радянський спосіб життя», «Людина і закон», «Життя наше ра­дянське», а також тематичні книжко­ві полички.

    Бібліотека села Дружби багато робить для роз'яс­нення економічної політики Комуністичної партії, чим надає допомогу місцевій партійній організації у ко­муністичному вихованні трудівників" села.

    Запам'яталася, приміром, колгоспникам читацька конференція «Як дбаєш, так і маєш». Це було своєрідне обговорення матеріалів лип­невого (1978 р.) Пленуму ЦК КПРС. На конференції виступали секретар парторганізації колгоспу Я. М. Лесюк, голова Профкому А. О. Ромашок, спеціалісти господарства. Вони розпо­віли трудящим про хід ви­конання соціалістичних зо­бов'язань колгоспу, його економічні завдання на май­бутнє.

    Цікаво пройшов також вечір «Комуністична партія України — бойовий загін КПРС», на якому було зро­блено огляд літератури «Борці за велику справу на Україні», присвячений жит­тю і діяльності комуністів, що боролися за щасливу до­лю українського народу. У бібліотеці періодично орга­нізовувались книжково-ілюстративні виставки і «Кличуть вперед мудрої партії плани», «Нас велика партія в комунізм веде», «Перспек­тиви, розвитку сільського господарства» та інші. Го­туючи той чи інший захід, завідуюча бібліотекою Н. М. Гладун залучає до участі в ньому молодь села. З ентузіазмом наприклад, підготували комсомольці конференцію «Руки міцні, серця молоді на славу тобі, Бать­ківщино», присвячену тру­довим внескам молодих колгоспників. Цікавими і хвилюючими були виступи Ніни Токмини, Петра Філіпчука, Олександра Ко­вальчука. Учасники конфе­ренції ділились своїми дум­ками про те, як краще ор­ганізувати свій трудовий день, щоб в строк виконати соціалістичні зобов'язання, запевняли, що будуть і на­далі гідно продовжувати справу батьків.

   Важливу роль у комуні­стичному вихованні трудя­щих відіграє атеїстична ро­бота культоосвітніх закла­дів. Дійовою її формою е пропаганда природничо-наукових її атеїстичних знані.. У бібліотеках району вона проводиться у двох напрямках. Це — пропаган­да літератури, яка покли­кана впливати па форму­вання наукового світогляду читачів, і літератури, по­в'язаної з охороною і збе­реженням природних ба­гатств .

    Певний досвід у цьому напрямку нагромадила біб­ліотека села Дружби, де завідуючою Н. М. Гладун. Фонд сільської бібліотеки в достатній кількості уком­плектований творами кла­сиків марксизм у-ленГнізм у, літературою, яка розвінчує догми релігійних служите­лів, «божествені чудеса». Зокрема, на полицях і стен­дах розміщено чимало ви­дань з основ суспільних на­ук, розрахованих на тих, хто тільки розпочинає озна­йомлення і вивчення при-родннчо-наукової літерату­ри. Серед них найбільшою популярністю у сільського читача користуються твори серії «Життя рослин», а та­кож книги популярного ав-піра І. Акімушкіна «Світ І тварин». Культпрацівники І вміло пропагують ці та ін-I ші твори серед тваринників, І механізаторів, рільників.

    На фермах, І тракторних і польових станах Н. М. Гла­дун разом зі своїми актив­ними помічниками проводить бесіди, організовує книж­кові виставки, полички. Особливо велику увагу приділяють тут роботі з підростаючим поколінням. До їхніх послуг — цікаві художні і науково-популяр­ні твори, які розповідають про наукові досягнення ра­дянського народу, зокрема, у космосі, цим самим роз­вінчуючи брехливі тверд­ження служителів культу про всемогутність неісную­чого бога.

   Хорошою наочністю для дорослих і дітей є розкриті тематичні полички «КПРС і Радянська держава про охорону навколишнього се­редовища», «Як виникло життя на землі», «Правда про релігійні свята» та ін­ші. Тут, здебільшого, тво­ри, які вийшли в світ ос­таннім часом.

    У читальному залі біб­ліотеки оформлено книжко ву виставку «Наука про небо, Землю і людину». її доповнюють естетично упо­рядковані альбоми «Облич­чям до сонця», «Релігія очима художників», «З но­вими обрядами — до кому­нізму». Цікаві матеріали, фотокартки повідомляють про падіння престижу ре­лігії в процесі пізнання людством таємниць навко­лишнього середовища, про посилення недовір'я тру­дівників до релігійних «чу­дес», про переваги нашого радянського способу життя. Біля виставки часто прохо­дять змістовні бесіди по книгах, які тут демонстру­ються. Проте не лише бесідами обмежуються культпраців­ники у проведенні атеїстич ної роботи. Зокрема, вели кий інтерес у читачів вик­ликала читацька конферен- ція «Медицина і релігія — несумісні», яку провели спільно з первинною органі­зацією товариства «Знан­ня». На ній розглянуто пи­тання «Соціалістична дер­жава на сторожі охорони здоров'я радянських лю­дей», «Медицина в бороть­бі з релігійним світогля­дом», «Наука і релігія про здоров'я людини», «Наука і релігія про таємничі явища людської психіки». З ними' виступили активні по мічпикн культоосвітніх пра­цівників завідуюча фельд­шерсько-акушерським пунк­том Г. Д. Черняк, акушерка К. М. Присяжнюк, вчи­телі Е. Й. Савич та Г. І. Бурмай. А розповіді виступаючих О. І. Галєнди й П. С. Тарнавського на тематичному вечорі «Хімія-чудесниця» підтверджувалися хімічни­ми дослідами, які розвінчували релігійні «чудеса».

    В індивідуальній роботі з віруючими, під час бесід, лекцій культпрацівники ши роко використовують біб­ліографічні огляди літера­тури «Охорона природи - всенародна справа», «Жит­тя відкрило їм очі» та ряді інших. Розповідаючи про релігію та її реакційну суть, про боротьбу науки проти марновірства., про докорінні протилежності між релігійною і комуніс­тичною мораллю, працівни­ки бібліотеки тим самим виховують в односельчан почуття радянського патрі­отизму і пролетарського інтернаціоналізму, непри­миренність до всього, що, стримує впевнений поступ Країни Рад до комунізму.